Для досягнення мети локального виробництва електроенергії та локального використання, розподілена генерація сонячної енергії передбачає встановлення фотоелектричного обладнання для виробництва енергії на різних поверхнях, таких як дахи будівель, стіни та паркувальні майданчики. Завдяки максимальному використанню доступного простору всередині будівлі, цей метод допомагає зменшити вплив на навколишнє середовище, зменшуючи забруднення, втрати при передачі енергії та масштабне захоплення земель.
Автономність та адаптивність розподіленого виробництва фотоелектричної енергії є головною перевагою. Близькість обладнання для виробництва енергії до користувача дозволяє йому надійно та швидко адаптуватися до коливань попиту на електроенергію. Крім того, втрати потужності зменшуються, а ефективність використання енергії підвищується завдяки меншій кількості ліній електропередач. Подальшого підвищення ефективності та надійності споживання енергії можна досягти, поєднавши розподілене виробництво фотоелектричної енергії з іншими енергетичними системами будівель для створення багатоенергетичної взаємодоповнюючої системи енергопостачання.
Хоча розподілена фотоелектрична генерація має багато переваг, є й деякі недоліки. Через розподілену природу обладнання для виробництва енергії масштаб його роботи є невеликим, а складність планування та управління високою. Не кажучи вже про те, що такі змінні навколишнього середовища, як інтенсивність освітлення та погодні коливання, суттєво впливають на розподілену фотоелектричну генерацію, що означає, що її стабільність та здатність генерувати електроенергію можуть негативно позначитися.
З іншого боку, фотоелектричні електростанції можуть бути централізовано побудовані для задоволення регіональних потреб в електроенергії за централізованим підходом. Масштабованість, висока потужність, стабільна продуктивність та задоволення ширшого спектру потреб в потужності – це деякі з переваг цієї моделі. Як правило, централізовані фотоелектричні електростанції будуються в регіонах з достатніми світловими ресурсами та великими земельними площами. Потім електроенергія передається окремим споживачам за допомогою найсучасніших технологій та надзвичайно ефективних генераторів.
Існує низка перешкод, які необхідно подолати у впровадженні та вдосконаленні концепції централізованого виробництва фотоелектричної енергії. Однією з основних проблем є значна кількість капіталу, необхідна через тривалий термін будівництва та високі інвестиційні витрати. По-друге, в результаті величезної площі великомасштабних фотоелектричних електростанцій можуть виникнути такі проблеми, як придбання землі та оцінка впливу на навколишнє середовище. Крім того, втрати під час передачі енергії в мережу та проблеми стабільності необхідно належним чином враховувати, оскільки фотоелектричні електростанції розташовані далеко від споживачів.
Завдяки постійному вдосконаленню політики та технологічної інфраструктури країни існують великі надії на майбутнє розподіленої та централізованої фотоелектричної генерації в Китаї. Будівництво, транспорт та інші галузі промисловості продовжуватимуть демонструвати дедалі більшу інтеграцію розподіленої фотоелектричної генерації з метою оптимізації та модернізації енергетичної структури. Для ефективного вирішення енергетичних проблем Китаю централізована фотоелектрична генерація збільшить обсяг та широту її застосування.
Коротко кажучи, існують переваги та недоліки як централізованого, так і розподіленого способів виробництва фотоелектричної енергії. У майбутньому, з розвитком технологій та політики, ці два способи працюватимуть разом, щоб стимулювати зростання фотоелектричної промисловості Китаю та значною мірою сприятимуть побудові ефективної та чистої енергетичної системи.
